Закон заперечення заперечення відображає закономірний зв'язок,_спадкоємність між тим, що заперечується, і тим, що запере¬чує. Основою діалектичного заперечення є суперечність - це єдність протилежностей, момент зв'язку старого і нового, такий перехід від старої якості до нової, за якого певні сторони, елементи змісту ста¬рої якості входять у перетвореному вигляді у зміст нової якості. Діа¬лектичне заперечення протистоїть метафізичному, яке розглядає за¬перечення як знищення, тобто не припускає подальшого розвитку явища. Звичайно, заперечення як звичайне знищення має місце в розвитку. Але воно не випливає із внутрішньої природи явища. То¬му заперечення як процеси, що породжені суперечностями різної природи (внутрішньою або зовнішньою), можна розрізняти також як внутрішні і зовнішні. Підкреслимо, що діалектичне заперечення є таким, при якому може відбуватися розвиток (у природі, напр., біо¬генетичний закон повторення онтогенезу філогенезом), воно відбу¬вається як самозаперечення предмета, що розвивається. Діалектичне виступає світоглядно-методологічним регулятором освоєння як ми¬нулого в розвитку людства, так і освоєння його майбутнього.